Команда американських учених, застосовуючи всі сучасні методи дослідження уточнила величину значення Хаббла. Тим самим вона виявила, що Всесвіт розширюється не так швидко, як передбачалося.
Ще на початку минулого століття американським ученим Едвіном Хабблом запропонована концепція розширюється Космосу. Він же першим в світі прийшов до підсумку, що вона складається з багатьох галактик і що відстань між ними збільшується. Наступні розрахунки астронома показали, що швидкість віддалення галактик пропорційна їх відстані. Це ж означає, що вони повинні розширюватися все швидше.
Спочатку була отримана величина розширення - 500 км в секунду, виходячи з відстані в мегапарсек, тобто 3,26 мільйона світлових років, або ж неймовірних 30 квінтильйонів кілометрів (квінтильйон - це одиниця з 18 нулями). Цікаво, що галактика, яка розташована в двох мегапарсек від нашої планети, розширюється в 2 рази швидше, ніж галактика, віддалена на відстань в один мегапарсек.
Астрономи використовують різне устаткування, яке дозволяє оновити показники Хаббла. Найдостовірніша величина швидкості розширення космосу до сьогоднішнього дня - 74 кілометри в секунду на мільйон парсек.
Наднові апарати, що застосовуються в космічній обсерваторії Планка, змінили точність астрономічних спостережень і уточнили цю постійну.Вона відрізняється від початкового показника більш, ніж в 7 разів. За результатами сучасних спостережень, вона дорівнює 67,5 кілометра в секунду на мегапарсек.
Це стало можливим завдяки порівнянні з останньою інформацією, отриманою з космічного гамма телескопа Фермі. Він показав ослаблення радіаційного випромінювання, що виходить із зірок. Зміна цієї величини і послужило приводом для перегляду показника видалення об'єктів у Всесвіті.
Примітно, що гамма-промені випускаються усіма зірок, але особливо активно - квазарами. Це найбільш яскраві об'єкти спостерігається частини Всесвіту. Особливість їх у будові: це активне ядро галактики на початковому етапі свого розвитку, де величезна чорна діра поглинає речовина, яке її оточує. В результаті квазар буквально виштовхує з себе величезну кількість гамма-випромінювання.
Коли ці промені досягають нашої планети, вони взаємодіють з фотонами, що відбуваються з Сонця. Швидкість їх зіткнення залежить від відстані, яку пройшли гамма промені. Ця величина, залежить від швидкості, з якою розширюються все галактики у Всесвіті. Шляхом математичних обчислень вченим вдалося дізнатися оновлене значення постійної Хаббла.
Цілком ймовірно, що в майбутньому, у міру розвитку методів астрономічних досліджень вченим вдасться домогтися ще більшої точності в обчисленні постійної Хаббла. Але навіть оновлена швидкість здається нам, жителям Землі, значною. Розвиток астрономії в майбутньому дозволить розгадати таємниці народження Всесвіту.